Весняний призов 2006 в Олександрії

17 квiтня 2006

Весняного сонячного дня 17 квітня 2006 р. відбулася відправка чергової команди в рамках призову 2006 в м. Олександрія.

Вже зранку, на підході до призовного пункту Олександрійського військкомату, який традиційно розташований по вулиці Пролетарській , 18, можна було помітити чимале скупчення людей. Це були юнаки призовники 2006, майбутні воїни України, які чекали на автобус, що відвезе їх до обласного військкомату, а звідти вже прямо до місця проходження служби в українському війську.

Але ще більше було проводжаючих, батьків призовників, їхніх родичів, друзів, коханих, просто знайомих.

Чомусь пригадалось, як це відбувалось в мої часи, тобто в далекі радянські. На відміну від тої епохи, сьогодні на жаль не лунало музики, було більш все спокійно, майже зовсім не було видно «підігрітих» призовників, за винятком деяких проводжаючих. Але й переваги національного призову в незалежне українське військо є, - служити наші хлопці будуть на території власної країни, а не виконувати братній інтернаціональний обов’язок.

Робітники військкомату перевіряли останні документи, родичі та кохані призовників не могли в останнє ніяк не наговоритись, атмосфера була якщо вже і не дуже радісною, зате спокійною. На запитання кореспондента, з яким настроєм вирушаєте в армію, відповіді були «Нормально!».

Нарешті прибув автобус, і розпочалася посадка, якою керував бравий майор.
І ось автобус з майбутніми воїнами рушив, під голосні прощальні крики проводжаючих.

А потім військовий комісар Олександрійського військкомату розповів про деякі особливості призову юнаків в українську армію.

Говорить військовий комісар, полковник Ігор Валентинович Павловський:

«...Особливостей, взагалі, я вже 2 роки тут працюю, суттєвих особливостей ніяких немає. А щодо того, чи багато сьогодні юнаків придатних для служби в збройних силах, ні не багато. З кожним роком спостерігається і демографічний спад, і друге, дуже багато юнаків з хронічними захворюваннями до 18 років, це на сьогоднішній день дуже і дуже впливає на якість призову. Перше, такими юнаками дуже мало займаються дитячі лікарні, тому що є захворювання, які були виявлені в 5, 7, 8, 9 років, і практично після цього, лікування якогось, диспансеризації, вони не проходять. Тому, практично, ці захворювання в тій чи іншій ступені тягнуться до 18 років, до першої медичної комісії, яку проводить військовий комісаріат, і відповідно до цього це і знижує ступень придатності до проходження військової служби в збройних силах. Оце є негативом. На сьогоднішній день медична комісія якісно підходить до питань відбору цих юнаків, але не завжди, на 100% все забезпечено ліками, не завжди лікарні мають ту базу, на якій можна провести досконале обстеження, приходиться направляти до обласної лікарні, в спеціалізовані диспансери, і відповідно до цього темпи обстеження юнака і підготовки його до служби в збройних силах затягуються.

Якщо згідно законодавству потрібно 10 діб для обстеження, в нас виходить і 20, якщо провести всі ті спеціалізовані обстеження. І по третє, це те, що практично протягом всього періоду формування підлітка мало уваги приділяється його здоров’ю деякими батьками. Вони узнають про хвороби, які є у юнака, практично вже в віці 18 років. Тому приходиться дуже часто зустрічатися з батьками, проводити відповідні бесіди.

Сьогодні у нас підлягає призову приблизно 3600 чоловік, це з врахуванням юнаків 82-го, 83-го, і ось 88-го років народження ( це по місту Олександрія і двом районам), але на сьогоднішній день знаходяться в резерві, тобто ті, які мають хронічні захворювання та деякі обмеження по іншим захворюванням, це десь складає 1200 чоловік. Тобто питання здоров’я молоді на сьогоднішній день дуже і дуже важливе.

Ще одна проблема, це неповна середня освіта. Дуже багато молодих людей, які на сьогодні закінчують 9 класів, йдуть працювати, а далі не продовжують навчання, або не бажають, і відповідно до наших вимог, з 9 класами ми беремо дуже обмежену кількість юнаків для проходження служби, тому що військова техніка удосконалюється, і всі питання експлуатації цієї техніки, виконання якихось завдань, вони пов’язані не тільки зі станом здоров’я, але вони також пов’язані ще й з рівнем освіти юнака. Це і матеріал, який потрібно засвоїти, і ті навички, які потрібно отримати. Тобто питання здоров’я і освіти і визначають критерій підготовки молоді до армії, якому повинні відповідати юнаки.

А юнаки з вищою освітою, по перше вони служать 9 місяців, по друге ми їм пропонуємо відповідні посади в збройних силах України, і відправляємо для проходження служби безпосередньо туди, де вони отримали якийсь певний фах за спеціальністю, або суміжно, а по третє, згідно нашого законодавства, юнакам з вищою освітою ми пропонуємо проходження військової служби за контрактом. Такі люди є , наприклад ті, які закінчили Кіровоградську льотну академію, їх після закінчення навчання там не розподіляють, і у нас є домовленість з нашою авіаційною частиною, і вони беруть їх контрактниками. Так само відправляємо і в Збройні Сили, особливо це інженерний склад, експлуатація автомобільної і гусеничної техніки. Це той склад юнаків з вищою освітою, який може зайняти посади в сфері автоматизованого управління військами, електронщики, комп’ютерщики, програмісти і так далі. Є такі позиції по яких ми співпрацюємо, зв’язківці, безпосередньо. Тобто ті які можуть після вищої освіти отримувати кошти і потім разом з навчанням отримати якусь спеціальність за фахом. Потім вони можуть після закінчення першого контракту звільнитися, але в них уже буде проходження служби, вже буде певний досвід роботи на тих чи інших комунікаціях, і людина може себе практично влаштувати в нормальному, цивільному житті.

Що ще дає контрактна служба? Вона дає можливість отримати додаткову освіту, є багато військовослужбовців, які по закінченню строкової служби звільняються і звертаються до нас, щоб поступити на контракт. Тому що, є перелік вищих учбових закладів, і в які можна отримати вищу освіту за направленням Міністерства оборони по бюджету, тобто безкоштовно. Це на сьогодні дуже і дуже цікаво, тому що отримати освіту на сьогодні коштує досить великих грошей, навіть заочно. Хоча держава і направляє держзамовлення, але це дуже невеликий процент, по перше, і розміщують такі замовлення якісь певні структури, і то в своїх навчальних закладах. А так щоб людина пішла, паралельно до якоїсь посади отримала вищу освіту, за бюджетні кошти, на сьогодні це спостерігається, але дуже рідко.

На завершення хотілося б побажати майбутнім призовникам насамперед здоров’я, тому що в армії повинні служити здорові люди, батькам побажати, щоб вони, перш за все пишалися своїми дітьми, тому що вони ідуть виконувати почесний обов’язок громадянина України. Якщо ми сьогодні дивимось на всі політичні рухи, партії, які нам тільки клянуться, то безпосередньо ці юнаки, яким ми сьогодні виписуємо квитки, приймають присягу на вірність народу України. Тому бажаю їм, перш за все щастя, здоров’я, терпіння і своєчасного повернення до рідних домівок, і стати нормальними, здоровими і повноцінними громадянами нашої держави.» (кінець прямої мови).

Тож, і ми приєднаємось до цих слів пана полковника, а батькам і рідним майбутніх воїнів побажаємо дочекатися своїх синів, братів, племінників здоровими і неушкодженими, змужнілими, з цінним життєвим досвідом, а коханим бути вірними і не забувати частіше писати їм такі очікувані листи.

О. Ольжич

Фоторепортаж: Весняний призов 2006

Додати свій коментар першим
Ваше ім’я:
E-mail:
Коментар: