Інтерв’ю з кандидатом на посаду міського голови Олександрії Турбаєвським Віталієм Віталійовичем

25 березня 2006

Мені питання про команду задавали вже давно, деякі кандидати декларують, що у нас команда вже є, сформована, вона в нас з фахівців, а я вважаю так, що команда може формуватися тільки тоді, коли ти прийшов до влади.

Кор.: Віталію Віталійовичу, чим ваша програма відрізняється від програм інших кандидатів на посаду мера нашого міста?

В.Турбаєвський: Я наголошував на всіх зустрічах, і зараз вам можу сказати, що програми кандидатів одна від одної не відрізняються зовсім, програма відродження Олександрії у всіх однакова, вони не можуть бути різними, тому що проблеми у всіх одні в Олександрії які треба вирішувати. Тому ніякої різниці немає, всі наголошують на проблемі відродження вугільної промисловості, на відродженні промисловості взагалі в місті, це ж і робочі місця, і відшкодування в місцевий бюджет, потім, - це благоустрій міста, ті ж дороги, ті ж парки, міста відпочинку, ті ж будинки, заклади, дитячі і юнацькі школи, заклади культури, театри. Проблеми міста всі знають і всі хочуть їх вирішувати, всі хто балотується на посаду мера. Різниця є тільки в тому, хто як підготовлений до рішення цього питання, з якою метою вони йдуть на посаду мера, чи спроможні вони вирішити ті проблеми, які стоять перед містом. І серед усіх кандидатів виборці повинні визначитися і вибрати, хто це може зробити. Я вважаю, що людина, яка йде на посаду мера, повинна мати, перш за все, вищу освіту, освіту економічну, технічну, мати досвід роботи з промисловими підприємствами, досвід роботи не в період розвитку і благополуччя цих підприємств, а в період, коли їх доводилося тримати на рівні, або навіть піднімати з колін. Також ця людина повинна бути незалежною від якихось рухів чи партій, тому що громада, вона різна, різноманітна, і по кольору (як зараз діляться по кольорам), і по віросповіданню всі різні, і взагалі всі різні, і, якщо ти зібрався керувати громадою, неможливо віддавати пріоритети якомусь одному гурту людей. А якщо ти йдеш, і за тобою стоять якісь сили, а то і не одна, а купа, і всі дають тобі ресурси, а потім вони ж будуть з тебе вимагати ці ресурси. Обов’язково, не може такого бути, щоб вони не потім вимагали ресурси, які вони заклали на вибори тих людей, які йдуть з підтримкою. Не грошима будуть повертати, так відносинами, рішеннями, які буде проводити цей голова. Тому, я вважаю, що майбутній мер повинен бути незалежним від усіх, самостійним, і при цьому не боятися, не мати страху перед тим, що потім хтось, десь, буде тебе з якоїсь сторони притискати. Нарешті, людина повинна бути енергійна, мати бажання, велике бажання, тому що, щоб працювати для того, щоб вивести місто в такому стані на якийсь вищий щабель, треба мати дуже велике бажання і боліти цим містом. А це бажання видно відразу, якщо ти йдеш на місто, то ти йдеш на місто, а якщо ти йдеш і у Верховну Раду і у обласну раду, то стає всім зрозуміло, що невелике в тебе бажання йти у місто, тобі треба собі крісло підготувати, де вистреле, там і буду працювати. Таке моє глибоке переконання, що балотуватися в різні міста, в різні рівні депутатів, це означає, що невелике в тебе бажання займатися проблемами міста, просто тобі треба само влаштуватися десь на посаді. ...Ось те, що стосується програм, залежить не від програми, всі кандидати писали програму під проблеми Олександрії, а от хто як буде її виконувати, і в кого вистачить енергії, вистачить розуміння, досвіду, буде видно, це вибирати виборцям.

Кор.: Віталію Віталійовичу, відомо, що багато чого залежить не тільки від мера, а й від команди, яку він приведе з собою. Що ви можете сказати про Вашу команду?

В.Т.: Мені питання про команду задавали вже давно, деякі кандидати декларують, що у нас команда вже є, сформована, вона в нас з фахівців, а я вважаю так, що команда може формуватися тільки тоді, коли ти прийшов до влади. Команда та, що буде працювати день у день, кропотливо виконувати свої професійні обов’язки. А формувати її треба тільки тоді, коли прийшов до влади і починаєш розбиратися, хто є хто. Тому що, кардинально всіх міняти, це неможливо. Неможливо не в тому плані, що це фізично неможливо, а в тому, що це неможливо із фахового боку, тому що більшість людей дійсно є фахівцями той справи, яку вони виконують, і більшість це порядні люди. Деякі з тих, що пристосувалися до тої влади, чи десь вкрали, їх видно, і таких треба міняти, а фахівців навіщо міняти? Тільки з-за того, що в нього інші політичні уподобання? Ми вже бачимо приклад. Коли після помаранчевої революції всіх підряд, під косу міняли, ну і що, фахівців же не вистачило поставити на всі місця, ставили кого не попадя, тільки із-за того, що він брав участь у революції. Я вважаю це непрофесійним, тому до команди буду підходити, коли прийду до влади, тільки з диференційованим підходом до вже працюючих людей, не тільки до тих, які працюють в нашому так званому Білому домі, а й до тих, хто працює в усіх закладах місцевого самоврядування. А та команда, яка зараз іде зі мною, в ній є фахівці, - юристи, економісти, політ технологи, це ті люди, які підтримують перегони, які ведуть мене до перемоги. І зовсім не значить, що вони повинні працювати в мерії, це не управлінська команда, може юристи там якось перейдуть, а інші, це так звані «гонщики», які беруть участь у перегонах. Я їм вдячний, і буду вдячний завжди, але це не означає, що я їх потягну за собою в ту команду, яка кожен день, хвилина в хвилину, буде працювати і думати про благоустрій міста. Це, що стосується команди.

Кор.: Віталію Віталійовичу, багато ваших опонентів, і не тільки опонентів, закидають вам, що ви є так званий «технічний» кандидат на посаду мера.

В.Т.: Тобто в якому плані? Що це значить «технічний» кандидат?

Кор.: Це, начебто, найвірогідніше «непрохідний» кандидат, який бере участь у перегонах тільки з метою «відтягти» певну кількість голосів виборців від деяких інших, «прохідних» кандидатів.

В.Т.: Що я можу сказати з цього приводу? Я не хочу бути технічним кандидатом, я хочу виграти вибори, отримати перемогу, тому що я відчуваю в собі сили, знання і бажання працювати на цій посаді і віддавати всі сили своїй Олександрії. Мені зараз починають закидати, що я нічого не обіцяю, нічого не кажу, нічого конкретно не висловлюю, так навіщо це робити? Конкретно хай звітується той, хто щось робив, хай дасть звіт, а конкретно зараз казати, що буде робитися по кожному пункту, ну це безглуздя. По перше це займає дуже багато часу, більшість не буде слухати навіть, тому що всі це роблять, і всі виборці знають, що це все тільки обіцянки, обіцянки і обіцянки. Тому я нічого не обіцяю. Я буду обіцяти тоді, коли візьму в руки, роздивлюся, вивчу, тільки тоді я можу сказати, що робити, і що я буду робити, як до цього дійшли і що з цим треба робити. Тому я не хочу вважати себе «технічним», бо я прагну перемогти. А «прохідні» кандидати, або як назвав їх вчора Борис Олійник, перебуваючи в Олександрії, кандидати «проходимцы», вони користуються адмінресурсом. Використовувати адмінресурсу це не обов’язково напряму заставляти щось робити, а це просто вплив адмінресурсу, ми ж бачимо, як багато людей бояться щось робити або не робити, думають так, - а якщо він пройде, що я потім буду робити... Оце і є вплив адмінресурсу. Або ми також бачимо які гроші витрачаються на ці перегони тими, хто має за собою адмінресурсу, або тими, хто має за собою партійні ресурси. Ну це ж не лізе ні в які рамки, тому що ми знаємо, що законом визначено 50 тис. гривень на кандидата на голову у нас в місті, тобто 50 тис. це ліміт виборчого фонду, а ми бачимо вже, що у тих, хто має за собою адмінресурс, або партійний ресурс, ми ж не дурні, ми ж вміємо рахувати, як вони перевищують це все. І у всіх є відмовки, мовляв, це там партія зробила, вона мене підтримує, але ми всі розуміємо що це, і для чого це все робиться. А потім відробляти треба буде. А адмінресурс тисне по іншому, бо він зараз при владі. Ось це, що стосується цих «прохідних» кандидатів, або, як казав Б.Олійник, «проходимцев».

Кор.: Віталію Віталійовичу, Зараз всі кандидати, і майже всі кому не лінь, говорять про відродження буровугільної галузі в місті, але мало, хто з них торкається виникаючих при цьому екологічних проблем. Адже, і при нинішньому «вмираючому» стані наших ТЕЦ-ів та брикетних фабрик, дихати в Олександрії, м’яко кажучи, не легко. А коли запустять всі п’ять котлів, наше місто просто може засипати сажею та іншими «корисними» для здоров’я речовинами, які викидаються після згоряння вугілля. Що ви скажете з цього приводу?

В.Т.: Це дуже слушне питання. Але така екологічних проблема існує вже зараз, не при відродженні, а при розвалі того холдингу. Такий маленький приклад, з Костянтинівського розрізу вугілля везуть відкритими вантажівками через міста і села, і через центр нашого міста, а це що, не порушує нашу екологію? Звичайно. А чому везуть, - бо розпався холдинг, і орендарі не можуть один з одним домовитись, за той же залізничний транспорт. А то, що стосується відродити, запустити електростанції, ТЕЦ-и, йдеться не про те, щоб їх запустити в тому стані, які вони єсть. Мене вчора запитували на зустрічі, щоб запустити галузь, я кажу, - вона вже «запущена» так, що далі нікуди. То в такому стані, звичайно, неможливо їх запускати в роботу. Їх треба реконструювати, про це і йдеться, тому що, так як воно є, по перше, це економічно ні в які рамки не лізе, по друге, екологічно, адже технологія ще довоєнна. Тому не йдеться про те, що буде відродження на тій же самій технологічній базі, технологію треба впроваджувати нову. Ми маємо приклад в тій же самій Німеччині, де електростанції працюють на бурому вугіллі, а чистота така, що по краще ніж у нас в хатах буде. Отже в такому плані, вводити нову технологію і відроджувати вугільну галузь. І обов’язково встановлювати очисні споруди на викиди, без цього відродження не буде. А просто збільшити видобуток вугілля, яке немає де перероблювати, чи використовувати, бо неготові відповідні підприємства, це марно і економічно невигідно.

Кор.: І ще таке болюче для нашого міста питання, про відсутність в місті жодної громадської бані, тим паче при відсутності гарячого водопостачання, я не маю на увазі різні приватні сауни, а звичної громадської бані або вірніше банного комплексу з різними послугами, а головне за доступними для більшості населення цінами.

В.Т.: Під час перегонів, тобто коли я зареєструвався, я роздав виборцям такі невеличкі аркуші «Наказ майбутньому голові», серед людей роздав, а потім зібрав. Так от, це питання повторювалося майже через три аркуші, - баня і громадські туалети, баня і громадські туалети. Звичайно ж, що на таке місто баня потрібна, але це питання стоїть актуально зараз, коли немає гарячого водопостачання, немає людям як помитись в квартирах. Баня як процес, як відпочинок, як задоволення, краще так до бані відноситися, чим просто нема де помитися, в баню треба сходити. В великих містах, навіть там де є гаряча вода в квартирах, і то там бані розвиваються, громадські бані, загальні. В таких містах як Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кривий ріг, немає такої необхідності в потужній бані, як у нас. А в нас, так, дійсно, ті бані що були, їх викупили і поробили якісь приватні підприємства. Тобто це питання буде ставитися, і обов’язково буде ставитися питання громадських туалетів. Тому що місто занехаяно, неможливо ходить просто за угол, чи за забор десь, це ж просто нонсенс. А те, що стосується бані, як необхідності десь митися, це треба ламати ситуацію з постачанням гарячої води, А постачання гарячої води, - це повна реконструкція Теплокомуненерго, про яку я говорив і піднімав це питання ще будучи директором заводу. В нас мережі нікуди не годні і ніхто за ними не дивиться, всі хочуть відмовитися від мереж, а тільки виробляти тепло і за нього отримувати гроші. А такого бути не може. Виходить так, що на мережах тепло втрачаємо, а затрати всі лягають на споживачів цього тепла, а Теплокомуненерго за втрати на мережах не відповідає. Це неправильно, і це треба в корні змінювати. А в мене є практика роботи з такими підприємствами, як Теплокомуненерго, тобто постачальниками тепла, і технології я знаю, як фахівець, як інженер, по мережам, як уникнути, або принаймні зменшити такі втрати тепла. Тобто цим обов’язково будемо займатися. Але взагалі, що стосується централізованої системи опалення, відразу кажу, що таку систему будемо ламати, тому що вона, ця централізована система, є нерентабельною і не забезпечує якісним теплом всіх споживачів в усіх районах міста, і в віддалених якихось куточках. Підхід повинен бути диференціальним, як і підхід до всього повинен бути диференціальним . Центральне постачання обов’язково залишиться, але не в такому обсязі, обов’язково будемо розвивати індивідуальне опалення, і малий та середній бізнес треба підтримувати по індивідуальному опаленню, бо це право людини, по Конституції, хочу сам себе опалювати, опалюй. Забороняти можна тільки на основі санітарних норм, а не просто для того, щоб ця людина потім платила хабарі, і зверталась до якогось конкретного підприємства, яке призначене, щоб виконувати ці роботи, щоб нікуди гроші не йшли, а тільки через ту кишеню. Це раз, друге, будуть застосовуватися системи опалення наприклад на один будинок, чи кілька будинків, чи може навіть один під’їзд, при цьому кожна квартира буде мати автономний обігрів, хочеш прикрутив, хочеш відкрутив, і розрахунок за тепло буде автономно на споживача, який мешкає в цій квартирі, без врахування тих втрат, які будуть нестися взагалі. Такі системи є, ми знаємо. Це буде зроблено по всьому місту, як програмна позиція стосовно теплопостачання міста, щоб уникнути таких проблем, які ми мали в цю зиму.

Кор.: І на завершення, Віталію Віталійовичу, ще таке, може і неприємне для вас питання, але треба розставити, може ще раз, всі крапки над «і», щоб не звинувачували Вас ваші опоненти і просто громадяни міста, це питання стосується резонансної справи щодо начебто вашої причетності до замовлення замаху на гр. Панібратенка.

В.Т.: По перше, я б тут перед вами не сидів і не виступав, якби щось було. І багато людей не знають, що цей замах на Панібратенка, що це все було розіграно, інсценовано. Багато людей думають, що дійсно його вбили і похоронили вже. Чутки пішли і все. Хоча це було все розіграно, це була спланована і добре розроблена провокація, з метою прибрати мій вплив на заводі, та й в місті. І я вам ще раз повторюю, що якби щось справді було, я б тут перед вами не сидів. А ті, хто все зробив, вони ж не можуть признати свою провину і визнати, що вони все це спланували і розіграли, тому вони будуть скаржитись ще довго. Але є рішення суду, за яким, я, зверніть увагу, не виправданий, а кримінальну справу щодо мене закрито з-за відсутністю складу злочину. От і все.

Кор.: Дякуємо, Віталію Віталійовичу, за спілкування і бажаємо вам успіхів.

З Віталієм Турбаєвським спілкувався О. Ольжич

Додати свій коментар першим
Ваше ім’я:
E-mail:
Коментар: